napivzemlyanka

Під час вивчення слов’янських поселень Буковини знайдено сотні залишків житлових та господарських споруд, детальні археологічні дослідження яких, дозволили науковцям відтворити образ житлових поселень слов’ян VIII- Xст. нашої ери. Вашій увазі пропонується напівземлянка VIII ст., реконструйована на основі археологічних розкопок городища, що проводились біля с. Ревне Кіцманського району. Багаточисельні археологічні матеріали свідчать – таким було житло у східнослов’янських племен тих далеких часів. Ця напівземлянка стовпової конструкції, представляє собою однокамерне житло, широко розповсюджене на територіях проживання слов’янських племен.
Для другої половини І тисячоліття н.е. характерні житла, нижня частина яких заглиблена в материк. Складені із колод стіни утримувались за допомогою вкопаних в землю стовпів основи та закріплювались в спеціальних видовбаних пазах. Напівземлянка має двосхилий дах, що спирається на центральні стовпи та вінці стін. Дах зроблений із дерев’яних кругляків різного діаметру, для утеплення та герметизації змащували товстим шаром глини та задерновували. Стеля відсутня, долівка материкова. До житла ведуть викопані в землі сходинки, що від опадів прикриті дашком, який настелявся так само, як власне і дах будівлі.
Інтер’єр землянки надзвичайно простий: в правому дальньому куті розміщувалась піч–кам’янка – обов’язковий атрибут кожного житла. Вона могла бути глиняною, або ж викладалась із каміння, без жодного в’яжучого розчину. Піч слугувала для обігріву приміщення та для приготування їжі. Дим із печі, яку топили дровами та хмизом, виходив прямо через двері, як в нашій землянці, або через так зване волокове вікно – невеликий отвір, який спеціально вирубувався в колодах стіни при її спорудженні. В лівому дальньому куті – земляна лежанка, що споруджувалась при копанні котловану, вкривалась сіном та шкурами тварин. Біля дверей поличка для посуду, прості дерев’яні лави на вбитих в долівку стовпчиках та ослінчики. Поряд із напівземлянкою надалі планується розмістити інші реконструйовані об’єкти, що відображатимуть побут населення Буковини згаданого історичного періоду. Серед них – каркасні наземні господарські споруди, ями-погреби, напівземлянка зрубної конструкції.